"Когда бы довелось картинуИзобразить мне на холсте,Нарисовал бы я Марину,В достойной взгляда красоте.Она внезапная такая,То ураган,то тишь и гладь.Она по имени морская,И это имя ей под стать.Она-свободная стихия,Нельзя понять её вполне,Скрывают воды голубые загадку жизни в глубине.Художник!Холст грунтуя чистый,Пиши достойное картин:Рисуют море маринисты,А надо рисовать Марин!".
Тут ви можете записувати молитви- вірші, медитації, роздуми, чи просто думки, які вас вразили...
Матусю говорила невидюща дівчинкапритулившися до Її ікониспізнаю тебе промінчиками пальцівКорона Твоя гладенька - ковзаю по ній як по гладенькій шибціє такі важкі кольори що відстають від предметівте що золоте ходить своїми дорогами і живе самеСлухаю шелестіння Твого волоссяйду шорстким подолом Твоєї сукнівідкриваю гарячі джерела рукзбрижену панчішку шкіришерехаті щілини обличчящебінь зморщоквразливість оголеннятеплу теміньнамацую рубець як шрам від любовізатримую тут віддих у пальцяхвчу біль на пам'ятьздряпую те що як груба смерть прикипіло зі світурозкриваю пухнастість вій одвертаю сльозузбираю носом запах небаврешті вгадую малого Ісуса зі збитим розпухлим коліном на руці у ТебеСкільки тут всюди спокою між любов'ю і словомколи торкаюсяікона стука як кровбез потреби скиглять коштовностікузька у черевику пищитьчас осипається шумомпахнуть фарб корінцімовкне вухо ПровидінняМої пальці вміють усміхатисятермосячи Твою старомодну шальсіпаючи рукав як втихомиреного зміявідсовую волосся зі схованки слуху -жартую що як не спиш то мружиш ліве окостопи у Тебе босі підошви зморщені як підбілТи ж не ходиш по небу у шпилькахдумаю що і Ти невидющавіддала свій зір у Велику П'ятницютака тоді тиша запаланіби Ти на годинничку виправляла останню секундуі вже не пасують нам жодні серйозні окулярисперлася Ти на святого Івана як на білий розквітлий ціпокпишеш продовження "Магніфікат" абеткою Брайляне знають її богослови бо забагато бачатьтак сумлінно на ніч Тебе засовують за ясногурські броньові плитиТо пустедостатньо любити слухати й обійматиЯн Твардовський.
Потом ансамбль русский сувенир
Александра Закатова на конференции "Царь не отрекался?" (Москва, 7 ноября 2009 г.).
Кто он по вашему мнению?
Нормальный чел. Философия у него жизненная прикольная, все в музыке отражено. Каждый новый альбом - все лучше. Растет в творческом и профессиональном смысле. Молодец.Ну, если кто и не понимает такой музыки, значит, просто не пришло время еще понять. Такие вещи, как у него надо действительно слушать - и музыку, и текст. А это не так-то и просто. Вот многим и трудно понять Носкова-философа.
Напоминаю - о.Никанор Лепешев ушёл из РПЦ МП в раскол и прибился к лурьитам.Цитирую отсюдаРоман Береговой.
Обратите внимание на слова:***Когда я первый раз подумал о выходе из МП, - дело было в 1997 г., - то собирался идти в РПЦЗ***.
скучный слишком. только изредка сначала шугающийся Хэй добавлял экшена хоть какого то.
